Головні засади вибору професії.
Якщо вірити статистиці, 87% європейської молоді головним вибором у житті вважає саме визначення своєї майбутньої професії.
Що ж, з ними – молодими та амбітними – можна в чомусь погодитись.
Декому здається, що спеціальність – це все життя, і від того, наскільки точним буде її вибір, залежить досягнення високих кар'єрних цілей і матеріальна незалежність. Тому на Заході у старших класах школи приділяється особлива увага різноманітному тестуванню та визначенню профпридатності “майбутнього нації”.
Як визначити свою майбутню професію?
А ось абітурієнти пострадянського простору обрану спеціальність уявляють собі вельми невиразно, а подальшу кар'єру тим більше.
Тому іноді складають список цікавих для себе професій, ґрунтуючись на цілком простих та зрозумілих принципах. Ось вони ці принципи.
Отже, престижність професії. Цим, як правило, керуються діти із забезпечених сімей, які з приводу майбутнього заробітку не переймаються. До переліку престижних спеціальностей входять ті, що мають відношення до творчості та міжнародних відносин: це журналістка, реклама та PR, міжнародна економіка, політологія, естрада, дизайн… Отримані знання абітурієнти збираються застосовувати на практиці у представництвах іноземних фірм або безпосередньо за кордоном. Благо – впливові тата та мами допоможуть.
Далі – стабільність. Цей принцип передбачає гарантоване працевлаштування та постійну затребуваність ринку праці. До стабільних можна віднести професії держструктури – соціологи, податкові інспектори, фахівці муніципального управління.
Перспективність. Головне питання тут – а чи потрібна суспільству професія, що сподобалася, чи вона безповоротно пішла в небуття? У такому разі батьки разом зі своїми синами-дочками вивчають попит на фахівців різних напрямків.
Наразі перші рядки рейтингу займають професії, пов'язані з комп'ютерними технологіями, сферою готельного господарства та туризму. Далі – логістика, телекомунікації, страхова справа… А ось, як стверджують у міністерстві праці та соціальної політики України, фахівців у галузі економіки, фінансів, юриспруденції випустили цілих 10 років уперед. Тому студенти відповідних факультетів можуть мати проблеми з працевлаштуванням.
Останній принцип – грошовість. Більшість абітурієнтів обирають спеціальність, виходячи з майбутнього рівня доходів. Психологи кажуть, що це стосується сумного досвіду батьків багатьох хлопців, які страждали від нестачі коштів через зміну економічних умов у нашій країні. Лідерами за "грошової" шкалою є, звичайно, бухгалтери, юристи та менеджери.
А взагалі, мрія багатьох школярів – вивчитися “на начальника”, адже має найбільшу зарплату. І не має значення, чим і ким керувати. Ось так - ясно, коротко і по-дитячому чесно. Але у світі дорослих, якщо є бажання зробити кар'єру, спочатку потрібно визначити сферу діяльності, виходячи зі своїх здібностей, здобути освіту може навіть не одне. Ось, наприклад, закордоном спеціальність “менеджмент” зазвичай обирають ті, хто вже має базову профільну освіту та потребує підвищення кваліфікації саме як керівника.
За яким принципом робити вибір професії – вирішувати вам, але пам'ятайте про те, що у будь-якому випадку вона має бути вам до душі. Інакше, займаючись нелюбимою, хоч і тричі прибутковою справою, ви йдете проти себе. До того ж, важко викладатись на такій роботі, прагнути робити її краще, ставити собі цілі та йти до них. Тому добре обміркуйте свій вибір.